За пʼять років впровадження реформи малої приватизації Україна заробила від продажу державного та комунального майна через онлайн-аукціони Прозорро.Продажі майже 14 млрд гривень до бюджетів різних рівнів. З них — 9.8 млрд гривень надійшли до державного бюджету від продажу обʼєктів Фондом держмайна (ФДМУ), 3.8 млрд гривень — надходження до місцевих бюджетів за підсумками приватизаційних торгів, оголошених громадами.

“Пʼять років тому Україна розпочала малу приватизацію — реформу, що стала однією з ключових, як для сфери економіки, так і для держави загалом. За цей час майже 5 тисяч державних та комунальних обʼєктів по всій Україні, різного розміру та інвестиційної привабливості, знайшли нових власників, які створюють там бізнеси, нові робочі місця та сплачують податки. Сьогодні беззаперечний фокус держави на відновлення та економічне зростання через ефективне управління майном, покращення бізнес-клімату та залучення інвестицій і цьому має сприяти приватизація, що проводиться через прозорі е-аукціони в державній електронній торговій системі Прозорро.Продажі“, — заявив заступник міністра економіки України Олексій Соболев.

“Прийняття законодавства у 2018-му році, що запустило малу приватизацію, прискорило і суттєво покращило процес продажу не лише державного, а й комунального майна, а також зробило його прозорим. Щобільше перший приватизаційний аукціон оголосив саме орган місцевого самоврядування — Львівська міська рада. І це показує наскільки очікуваною була реформа. Ми з колегами у парламенті постійно працюємо над вдосконаленням приватизаційного законодавства, аби держава та громади мали всі можливості залучати приватних інвесторів на обʼєкти, які не є стратегічно важливими”, — додав заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Олексій Мовчан. 

Від запуску малої приватизації в державній системі Прозорро.Продажі відбулося майже 5 тисяч успішних приватизаційних аукціонів, з яких  1.7 тисяч торгів — продажі Фонду держмайна та його регіональних відділень, а 3.2 тисячі  — завершені торги органів місцевого самоврядування.

За пʼять років на приватизаційних е-аукціонах за право придбати державне або комунальне майно позмагалися вже понад 9 тисяч учасників — це малий, середній та великий бізнеси. В середньому на кожному аукціоні з приватизації обʼєкта змагається 3 учасники.

“Прозора конкурентна приватизація у 2018-му році одразу запустилася за єдиними правилами і для держави, і для громад — через онлайн-аукціони в державній електронній торговій системі Прозорро.Продажі. Це докорінно змінило їхній підхід до логіки управління своїми активами: держава та громади почали бачити можливості для залучення інвестицій в обʼєкти, що роками лише обтяжували бюджети. Сумарна стартова вартість проданого майна складала 6.3 млрд гривень, натомість  державний та місцевий бюджети отримали у понад два рази більше від їхньої реалізації. Це стало можливим завдяки рівному доступу кожного до участі в торгах та відкритості й прозорості онлайн-аукціонів”, — зазначив Голова Наглядової ради АТ “Прозорро.Продажі” Ілля Михайлов.  

Повномасштабна війна, яку розпочала росія у лютому 2022 року, суттєво вплинула на динаміку щорічного збільшення доходів від проведення реформи приватизації. Так приватизація держмайна була призупинена на 6 місяців —  до серпня 2022 року. На шостому місяці війни парламент відновив продаж державного майна за новими правилами. Серед них — можливість швидше проводити торги після їхнього оголошення та передача обʼєкта у приватні руки лише після сплати повної вартості за майно.

Загалом за час великої війни до державного та місцевих бюджетів приватизаційні е-аукціони допомогли заробити 2.8 млрд гривень при стартовій вартості обʼєктів у один мільярд. З цих надходжень левова частка — 2.4 млрд гривень — доходи держави від продажу обʼєктів ФДМУ. Конкурувати за обʼєкти від Фонду на торги приходять в середньому 4 учасники, завдяки цьому ціна може зростати у понад два рази.

“У вересні минулого року нам вдалось відновити малу приватизацію, завдяки чому українській бюджет вже отримав понад 2,4 млрд грн. Це вклад Фонду та українського бізнесу в підтримку Сил оборони і нашу спільну Перемогу. Я вдячний всім українцям, які сьогодні готові змагатись на аукціонах за державні об’єкти та інвестувати в них. Це сміливі люди. Я впевнений, що це  добрий знак для міжнародної інвестиційної спільноти. Сподіваюсь, що відновлення великої приватизації дозволить нам також залучити сильних міжнародних партнерів”, — повідомив Голова Фонду державного майна України Рустем Умєров. 

До пʼятірки найдорожчих обʼєктів, приватизованих за 5 років реформи, увійшли Готель “Дніпро” — 1.1 млрд грн, Калуська ТЕЦ — понад 800 млн грн, Львівська виправна колонія — 377.5 млн грн, готель “Ермітаж” — 311 млн грн, “Одесавинпром” — майже 235 млн грн. Усі ці обʼєкти знаходилися у державній власності.